Метою проєкту є відродження історичної пам`яті , дослідження українського родоводу, вивчення знакових подій та культурних феноменів від трипільців і до сьогодення.
Візією проєкту є залучення учасників освітнього процесу, громадянського суспільства до створення інтерактивного музейного архіву визначних українців, що принесли особистий вклад у зміцнення української держави та захищають її цінності.
Місією проєкту є просвітницька діяльність серед громадянського суспільства щодо важливості виховання ідентичності роду, збереження історичної пам’яті використовуючи засоби мистецтва.
Інтерактивний музей “Незламна Україна” у своєму архіві має картини українського художника Андрія Холоменюка.
Якщо Ви маєте бажання придбати картини художника – то таким чином Ви підтримаєте створення інтерактивного музею і дітей, що опинилися в складних життєвих обставинах.
Підтримати мистецько-історичний проєкт “Незламна Україна”- це зробити особистий внесок в утвердження та розбудову української держави.
Відкриття історико- мистецького музею #Незламна Україна
16 травня, об 11:00, Ліцей №157 замайорів вишиванковим різнобарв’ям: багато гостей завітали на День Вишиванки до нашого закладу освіти. Серед них голова Оболонської районної державної адміністрації Кирило Фесик, заступник голови Олександр Горін, випускник ліцею, волонтер, адвокат Богдан Кушнір, старший лейтенант Центру спеціального призначення НГУ Омега Георгій Нагорний, директор БО БФ “Незламний дух України” Олександр Костогриз, представники КМАН, громадськості. Саме в цей день відбулось відкриття історико-мистецького музею “Незламна Україна” та вшанування героя, нашого випускника Романа Антонюка, військового Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов», який загинув за Україну 8 травня 2022 року.
Музей “Незламна Україна” присвячений відродженню історико-культурної спадщини українського народу, вшанування памяті тих, хто віддав життя за нашу свободу.
Андрій Холоменюк - новий митець сучасності
З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, УКРАЇНО! НАРОДЖЕНА ПЕРЕМАГАТИ!
Україна…Історія великого українського народу, героїчна і водночас багатостраждальна.Не один раз намагалися загарбники захопити наші землі, підкорити великий народ, але українці не корилися нападникам, мужньо боролися проти них. Та горе знову спіткало Україну і рашистький чобіт ступив на нашу землю…
Якби ці кати нас не ламали , вбивали, катували, гвалтували, топили, стріляли в наші серця, ми піднімаємось, ми піднімаємось із попелу, з Каховської ГЕС, з Чорного моря, з Бахмуту та Маріуполя, з Бучі та Ірпеня, з Чорнобиля, та з Сондормогу, з голодного 33 року, з Довженкового «Україна в огні», з Ростріляного Відродження, з Другої світової, з козачинни та битви під Жовтими Водами, з незламності Героїв Крут…
Ми піднімаємось з того часу, коли забрали віру, коли хотіли вбити душу, та дух залишився живим!
Ми прокинулись, ми йдемо сотнями голубів із неба, ми розквітаємо квітами та веселками з раю, ми летимо янголами!
Бо ми – живі, ми уособлюємо Любов , основу, центр – серце Матері -Землі, ми піднялися і більше не станемо на коліна -НІКОЛИ!
Чуєш світе -НІКОЛИ!
НАШІ ДІТИ- ВІЛЬНІ, І ЖИТИМУТЬ ЩАСЛИВО НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ!
Молилась, вірила і знову йшла,
Хотіла вже забути, але ні, не можу:
Вернути істину прийшла пора.
Я – Україна, Всесвіту дочка,
Я – Матір, Берегиня роду!
Моє багатство – люди і земля.
Хто нині посягне на мою землю –
Загине від сталевого меча!
____
Не буде іродам спасіння вже ніколи,
Бо піднялась з колін я – ожила!
За мною покоління всі повстали,
Отих дітей, що стратила війна.
Цих воїнів, що правду захищали,
Що билися за землю недарма!
Так, Українка я!І Піднялась високо,
У повний зріст.
І міць моя не знає меж!
Переконання, правда, вже такі глибокі –
Найвищий рівень справедливих веж!
_____
Я та, кого ти кривдив, і без жалю
Вбивав століттями моїх святих людей!
Крізь пекло я пройшла і якось існувала,
Жила, як горошина на межі:
Ночами плакала і душу розривало,
Від тих страждань, що завдано мені…
Спочатку думала, що може я пробачу
І працюватиму тихенько в стороні,
Та мої діти, мої янголята казали:
«Мамо, а чому ми не такі?
Чому не вільні і, чому в служницях
Така красива і свята земля?
Так плідно родить ярая пшениця,
А ми все кращого шукаємо життя?!
Шукаємо далеко так від дому,
І батько наш не бачить,
Як зростають сини і доньки чорноброві.
Чому так, мамо? І чому війна?
Чому мовчить той світ, і дивиться як нас вбивають?
Гвалтують, топлять, нищать звідусіль?!
"Україна" / художник: А. Холоменюк
автор ідеї: Тетяна ЄРМАК
І жити, хочу жити мамо,
На цій землі, де батьків рід зростив.
Де колосяться золотом лани пшениці,
Де солов’ї співають нам пісні!
Де батько викарбовує підкову і каже:
«Синку бережи!».
Так ніжно батько любить свого сина,
Що серця всю любов дарує від Землі.
Він той, хто захищає безупинно…
______
А ти, Вкраїно, йди сміливо, йди!
Своїх дітей завжди любовю частувала,
Зростила покоління відданих творців,
Що розійшлися в різнії держави
Й зібрались разом, щоб перемагать і жить!
Будь сміливіша, мила Україно!
Вставай, іди – і розбуди людей!
А ми – твоя надія і опора
На захисті гуманніших ідей!
Ми подолаєм зло! І Світло Переможе!
Пройдемо тінь тернистого шляху!
Об’єднаних у поступу держави,
Красивої і вічної Землі,
Ніколи ворог нас не переможе!
І слухала! І плакала! Й мовчала!
І думала, писала, відступала…
Настав той час – Тризуб засяяв Світлом,
Над горами, річками поколінь!
________
І піднеслася Україна величаво,
Відкрила світу правду – ожила!
Бо її серце – то енергія планети!
Бо її воля – імпульс до життя!
Прокиньтеся! Прокиньтеся народи!
Вона святая, українська Матінка – Земля!
Хто посягне на її міць і волю – загине від сталевого меча.
Хто Мир нестиме в нашу рідну хату,
Той матиме одвічнеє життя!
22.03.2022
Берегина Ладу/Тетяна Єрмак
